Десь у Плеромі тихо та огрійно...
Немає конкуренції, війни.
Там пахне портулак і жовте сіно.
Мотається і рветься сонценить...
Сидять вчорашні недруги у колі,
Попихкують, підкашлюють, гудуть.
Не треба амуніції та солі.
Вирішують: у чому ж смерті суть?
Так довго не приходить Мати Божа.
Так гірко, несусвітньо в далині.
Комп зависає... Щит на огорожі.
І ніде наловити щук, линів.
І кожному відкрилося дитяче.
І виходу немає у пітьму.
Плерома набрида – жовтогаряча.
Хоча – нарешті – просторо уму.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Не доверяй ! - Николай Зимин Мой друг , доверься ты душой
Ему и в слове , в сердца стуке .
И Он откроет мир иной
В небес священном , дивном звуке .
Ты только , друг , не доверяй
Чужим словам , словам глубоким .
И мыслей , чувств не заменяй
На зов души земной высокий .
Не доверяй своим страстям
И чувствам тела скоротечным .
Доверься лучше небесам
И Божьим истинам ты вечным .
